Не половіють в полі колоски.
Не ходять люди.
М'ячики не скачуть.
В Чорнобиль
повертаються казки.
Самі себе розказують і плачуть.
Ліна Костенко
Гіркі чорнобильські дзвони не змовкають
ось уже скільки літ. Ніхто не змирився з цією датою, ніхто не звикся з нею - ні
в Україні, ані в цілому світі. Чорнобильський дзвін бꞌє по тих, кого катастрофа
знищила відразу, і по тих, кого знищила згодом, і по тих, кого поволі нищить
досі.
День найбільшої в історії людства
техногенної катастрофи – 26 квітня 1986 року. Під час експерименту на 4-му
реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу
Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід
небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За
числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх
республік Радянського Союзу.
В читальному залі влаштовано книжкову
виставку «Знак біди: слідами чорнобильської трагедії».
На виставці представлені документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси.
Немає коментарів:
Дописати коментар