День української писемності та мови

Щорічно 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, українці відзначають День української писемності та мови.

   Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії. Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики). Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах. Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

   Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються і українці за кордоном.       

   Найголовніше в ньому – це і перевірка знань, а також солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.
   Влаштовано книжкову виставку "Рідна мова - пісня солов'їна".

До 55-річчя Ірен Роздобудько

Люди від самого народження й до тієї миті, коли починають розуміти невідворотність свого відходу — поволі перетворюються на кокон спогадів для інших людей. Ті, хто має найбільший кокон, — щасливі люди, їх не так уже й багато.

                                                                               Ірен Роздобудько

     

Її називають однією з найуспішніших українських письменниць, вона – неодноразова переможниця літературного конкурсу «Коронація слова». Письменниця у своїй творчості ніколи не обмежувалася якимись одним жанром, вона також сміливо експерементує із стилями, темами та героями і вибудовує власну оригінальну манеру.

3 листопада виповнюється 55 років  сучасній українській письменниці, поетесі, журналістці, сценаристці Ірен Віталіївні Роздобудько.

Сама письменниця може похвалитися досить бурхливої ​​біографією: працювала журналістом, диктором на радіо, телеграфісткою і навіть деякий час виступала в цирку. Крім письменницької діяльності, вона ілюструє книги інших авторів, грає на гітарі і захоплюється вишивкою бісером.

 У творчому доробку Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких легкі детективи, любовні, психологічні, сатиричні романи та навіть дитячі книжки.

В бібліотеці влаштовано книжкова виставку і проведено бібліографічний огляд літератури «Дві хвилини правди…» .

Із фондів центральної бібліотеки можна прочитати багато творів письменниці, отримавши істинне задоволення від гортання паперової книги.

Захід присвячений 99-ій річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки

1 листопада 1918 році проголошена Західно-Українська Народна Республіка.

        Після розпаду в жовтні 1918 року Австро-Угорської імперії на декілька незалежних держав, патріотичні сили Західної України вдалися до ряду заходів зі створення власної держави. Зокрема, в період з вересня 1918 року у Львові було створено: Український Генеральний Військовий Комісаріат, Українську Народну Раду - політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії.

         19 жовтня 1918 року було проголошено Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Президентом Української Народної Ради було обрано Євгена Петрушевича. УНРада, мотивуючи свої наміри правом українського народу на власну державу, звернулася до австрійського уряду з питання про передачу їй усієї повноти влади у Галичині та Буковині, на що отримала категоричну відмову. Тоді було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини, на чолі з сотником Дмитром Вітовським, зайняли всі найважливіші урядові установи у місті. Таким чином, була створена Західно-Українська Народна Республіка, до складу якої увійшли українські етнічні землі - Галичина, Буковина та Закарпаття. Водночас Польща, не бажаючи втратити Галичину, розпочала військові дії, внаслідок яких уряд ЗУНР переїжджав до Тернополя, Станіславова (тепер Івано-Франківськ), а також перебував у екзилі в Кам'янці-Подільському.

        Важливим здобутком діяльності ЗУНР було урочисте проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту про Злуку ЗУНР і УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. Екзильний уряд ЗУНР припинив існування 15 березня 1923 року.

В бібліотеці відбувся захід присвячений 99-ій річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки. 

         Ведучі ознайомили присутніх  з історичними подіями утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Присутні мали змогу переглянути документальний фільм про буремні події 1918 -1919 років «Легіон. Хроніка Української Галицької Арміїї 1918-1919».  

          Та тематичну книжкову виставку «ЗУНР: крізь призму часу». 

         Завершився захід спільним виконанням гімну Січових Стрільців «Ой, у лузі червона калина». У заході взяли участь перший заступник голови районної державної адміністрації Д.Левкович, працівники державних установ, громадськість міста.

Перезентація туристичного напрямку "Зелені шляхи"

 

В читальному залі районної бібліотеки відбулася презентація туристичного напрямку «Зелені шляхи» в рамках проекту розвитку еко та агротуризму  туристичної дестинації «Тернопільське Придністер’я», яку провів керівник проектної групи С.Підмогильний. У заході, який  організував відділ туризму облдержадміністрації взяли участь керівники місцевих музеїв, представники органів влади, активісти туризму, громадськість міста.

В ході презентації відбувся широкий обмін думками щодо майбутнього розвитку туризму в районі, визначення основних проблем, які заважають цьому, формування шляхів розвитку на майбутнє.

Присутні переглянули книжкову виставку «Кожному мила своя сторона».