До 113-річниці від д.н. Сепана Бандери

 

1 січня 2022 року відзначатимемо 113-річницю від дня народження провідника української нації, голови проводу ОУН-УПА Степана Бандери.

 

- Повоєнні роки були для Степана Бандери найважчими. Так, наприклад, лише в 1948 році він 6 разів змінював місце свого проживання (Берлін, Інсбрук, Зеефельд, Мюнхен, Гільдесгайм, Штарнберг). Зрештою Бандера з родиною переїздить до Мюнхена для того, щоб дати дочці гарну освіту. Справа в тому, що Степан разом зі своєю дружиною намагалися захистити дочку від усього, що творилося навколо її батька, і ніколи не говорили їй про те, що відомий Степан Бандера насправді є її кровним батьком.

- "У 13 років я почала читати українські газети, в яких багато писали про Степана Бандеру. З часом грунтуючись на власних спостереженнях, а також постійних змінах прізвища, а також через те, що навколо мого батька постійно знаходилася величезна кількість осіб, у мене виникли деякі підозри. А коли один із знайомих проговорився, я була впевнена, що Степан Бандера, це мій рідний батько", - розповідала Наталія, дочка Бандери.

- Мама Степана Бандери померла від туберкульозу в 33 роки, а він сам з дитинства відрізнявся слабким здоров'ям. В основному його турбувала хвороба суглобів, часто боліли ноги. У зв'язку з цим всі його старання потрапити в «Пласт» виявлялися марними. Вступити в дану організацію йому вдалося лише в третьому класі.

- "Він був низького зросту, шатен, дуже бідно одягнений", - згадував Бандеру його товариш Ярослав Рак.

- Якось в Академічному домі у Львові зібралася група студентів, один з яких відразу заявив, що він не має нічого спільного з політикою і знаходиться поза нею. При цьому був присутній і Степан Бандера. Коли "неполітичний" студент спробував потиснути йому руку, Бандера відвернувся. Тоді Степану зробили зауваження, на яке він відповів: "Якщо тобі це не сподобалося, можеш подати на мене в суд". Через кілька десятиліть цей же студент, прізвищем якого виявилося Сташинський, і став убивцею Степана Бандери.

В читальному залі влаштовано виставку книг «Батько наш Бандера!», запрошуємо до перегляду.

СЛАВА ГЕРОЯМ!!!

Привітання з Новим Роком

 

Щороку зима, мороз і сніг приносять найяскравіші та найтепліші свята – Новий рік і Різдво Христове. Нехай Новий рік стане для Вас казкою, здійснить усі мрії, принесе в сім’ї затишок і достаток!

Теплих вечорів, хороших книг і всього найкращого!

 

До 90-річчя від дня народження Григора Тютюнника

 

У своїх творах Тютюнник завжди працював над почуттями. У щоденнику писав: "Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені".

Зі своєю дружиною Тютюнник познайомився в університеті. Спочатку він спілкувався і писав тільки російською, але завдяки своїй дружині, він цілком і назавжди перейшов на українську мову. У них народилося двоє дітей – Михайло і Василь.

Тютюнника дуже не любили за прямоту. І коли почалося переслідування української інтелігенції в 1974 році, його занесли в чорний список для всіх видавництв. Його ім’я стало забороненим у будь-яких публікаціях. Сам письменник переживав це дуже складно, і говорив, що він писав тільки половину правди, а якщо б він написав всю, то його напевно вбили б.

Письменник не любив сидіти у великих містах. Тютюнник постійно подорожував по селах України, адже там можна було почути рідну мову.

Творча спадщина Григора Тютюнника невелика за обсягом − уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це близько сорока новел, п’ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність літературної творчості була надзвичайно високою.

Григір Тютюнник покінчив життя самогубством 6 березня 1980 року.

 

До відзначення Революції Гідності

 

Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян - справжніх патріотів Батьківщини.

Революція, яка відбулася не лише в політичному житті країни. Передовсім вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою гідність, своє прагнення до свободи.

Дякуємо за щирі слова герою України, головному військовому капелану Бучацької Єпархії о. Ігорю Федоришину, дякуємо всім причетним до сьогоднішнього заходу!

Давайте завжди будемо пам'ятати:  якою би не була в кожного з нас доля, як би не складалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була би за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам'ятатимемо  про  своє  коріння! 

Всеукраїнський день БІБЛІОТЕК

 Вітаємо щиро всіх причетних до цього свята - Всеукраїнського дня бібліотек!!!

Теплих книг і хорошого настрою!

Вдячні всім за вітання і атмосферу свята!

До дня пам'яті жертв розстріляних у Бабиному Яру

 

Сюди водили їх… В сльозах моє обличчя…
А Бабин Яр мовчить, тривоги повний

                                                 вщерть,
і попіл страдників у серці стука й кличе
нас, іменем життя, попрати смертю

                                                    смерть!

                                              В.Сосюра «Бабин Яр»

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими". Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Трагедія у Бабиному Яру поряд із нацистським «табором смерті» Освенцимом, стала символом масового знищення євреїв у Східній Європі та прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі ідеології.

 

Маріанна Кіяновська «Бабин Яр. Голосами»

 Це 67 віршів, присвячених трагічній темі Голокосту. Протягом двох днів, 29 і 30 вересня 1941 року, на околиці Києва відбулось масове винищення євреїв. Німецькі окупанти розстріляли понад 30 тисяч мирного населення – євреїв, сінті та ромів, радянських військовополонених.

Анатолій Кузнєцов «Бабин Яр»

Книга «Бабин Яр» — це документальний роман, спогади Анатолія Кузнєцова, російського письменника, про розстріл євреїв восени 1941 року, про життя в окупованому Києві, а вже потім — про звільнення України від нацистів. Це все, що він бачив на власні очі, адже його будинок був розташований поруч із концентраційним табором. В цю ж книгу-документ Кузнєцова увійшли також спогади та свідчення людей, які пережили масові розстріли у Бабиному Яру.

«Чорна книга»

Найстарша і найновіша книга, оскільки українською вона вийшла лише цього року. Василь Гроссман та Ілля Еренбург збирали матеріали в ході Другої світової війни про злочини в Бабиного Яру та інших місцях. Чорна книга вперше зібрала ці тексти, дала їм форму. Вона була заборонена сталінською владою, хоча вже була верстка. Дуже важливо, що книга не зникла назавжди.

Це пам'ять про те, як від початку 40-их років починається боротьба за правду за Бабин Яр. Чорна книга – це сильний свідок, який укладали надзвичайно талановиті письменники.

«Бабин Яр: памꞌять на тлі історії»

У цьому виданні представлені навчально-методичні розробки шкільних занять на основі однойменної віртуальної виставки та документального фільму «Бабин Яр у пошуках пам’яті». Подані практичні заняття покликані допомогти вчителю організувати зі своїми учнями обговорення щодо широкого кола питань, пов’язаних з історичною пам’яттю та, зокрема, пам’яттю про Бабин Яр. Видання стане у пригоді освітянам, передусім вчителям середніх навчальних закладів.

До 155-річчя від дня народження Михайла Грушенвського

Михайло Грушевський – історик, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, організатор науки, політичний, громадський та державний діяч. Автор 2000 тисяч праць в галузі української й світової історії, історіографії, літератури, соціології, етнографії, археології, спеціальних історичних дисциплін, що збагатили європейську і національну науку.

Михайло Грушевський – творець української наукової історіографії, автор схеми українського історичного процесу від найдавніших часів до 1925 включно. Ця схема була покладена ним в основу монументальної 10-ти томної “Історії України-Руси”, яку Михайло Сергійович писав з перервами протягом 38 років (1895–1933). Він кинув виклик домінуючій тоді офіційні російській історіографії, яка розглядала історію слов’ян виключно через призму російської великодержавності, і прийнятим світом російським і польським схемам концепції історії Східної Європи, в яких не було окремого місця і шляху України. З його точки зору історія України – самобутня та насичена подіями європейського та загальносвітового значення.

Влаштовано книжкову виставку «Михайло Грушевський – просвітитель і державний діяч» до 155-річчя від дня народження. Запрошуємо до перегляду!

Творча зустріч з Іриною Мацко та Наталією Музичук

 

      В читальному залі відбулася творча зустріч з Іриною Мацко та продюсеркою Наталією Музичук.

Щиро вдячні авторці за захопливу розповідь.

Вражаючі книги,наповнені змістом!

Творча зустріч з Оксаною Кузів

 

В читальному залі 7 вересня відбулась зустріч з талановитою письменницею Оксаною Кузів!

Щиро вдячні авторці за теплі емоції!!!

Літній настрій

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

                           Іздрик

Останній літній день ─ це завжди хвиля смутку, адже тепло втікає. Тому пропонуємо Вам добірку теплих книг, які мають в собі літню радість, добро, а ще смак дитинства!

"Бабине літо" Марк Лівін

Сучасний український письменник Марк Лівін також порадував надзвичайно теплою і доброю літньою книгою. У центрі сюжету – 10-річний хлопчик Ждан. Його батьки вирішили розлучитися і, щоб втекти від такої важкої та незрозумілої реальності, він приїхав на літо до дідуся і бабусі. Це непроста історія дорослішання, в якій є багато відкриттів, запитань, відповідей та роздумів…

 «Ще літо, але вже все зрозуміло» Василь Карп’юк

Придивляючись до деталей, автор раз у раз відкриває органічну цілісність світу, частиною якого є людина. Стиль письма Василя Карп’юка близиться до розмовної простоти, не втрачаючи виразності особистого голосу, а плин його мови, як це часто буває в розмові, легко переходить від побутових справ до питань метафізичних.
Для всіх, хто любить зупинятись і неквапом рушати далі.

«Заговорено на любов» Катерини Бабкіної

У збірки така літня «ягідна» обкладинка, що хочеться втекти з нею ген за місто – і дихати глибше, і любити сильніше. Ця збірка – наче теплі проміння, хочеться усміхнутись. Думок, а ще більше – почуттів, після читання залишається чимало. 

Ірен Роздобудько «Арсен»

Арсен зважився гайнути в село, до бабці з дідом, яких не бачив після розлучення батьків. І там багато над чим  хлопцеві довелося поміркувати — особливо про те, що він має бути справжнім чоловіком; чимало здолати — образу на тата, відчуття своєї непотрібності в татовій родині та ревнощі до маленької зведеної сестрички, яка «забрала» в нього тата; чимало дізнатись — адже історія його роду стала «візитівкою» цілого села. А головне — Арсен закохався. Вперше і, можливо, назавжди…
Повість відомої письменниці Ірен Роздобудько розповідає про дорослішання, життєво важливі трансформації в свідомості й пошук моральних орієнтирів у житті, а ще показує яке літо настає перед справжнім дорослішанням.

Наріне Абгарян «Манюня»

«Ма­ню­ня» — світла, про­ни­зана сон­цем і за­па­хами схід­ного ринку та на­про­чуд смішна роз­по­відь про ди­тинство, про двох дів­ча­ток-під­літ­ків — На­ріне і Ма­нюню, про грізну й добру Ба — ба­бусю Ма­нюні та про їхніх ро­ди­чів, які пос­тійно пот­рап­ля­ють у ку­медні си­ту­а­ції. Це те саме тепле, пус­тот­ливе і спов­нене ве­се­лих при­год ди­тинство, що його кожна лю­дина зга­дує, як най­щас­ли­віші миті життя.

 

До 165-річчя від дня народження Івана Франка

 

27 серпня виповнюється 165 років з дня народження видатного українського письменника, поета і громадського діяча Івана Франка. Його поетичні рядки надихають багатьох і сьогодні, а на наукових працях навчаються нові покоління науковців, істориків і журналістів.

Внесок цієї людини в українську культуру важко переоцінити: забракне місця і сил, щоб бодай трохи охопити його діяльність, науковий і творчий спадок, та навіть окреслити всі сфери зацікавлень ─ така багатогранна людина!

Недарма сучасники назвали Франка «академією в одній особі».

Запрошуємо оглянути книжкову виставку.

Творча зустріч з Петром Остапꞌюком

 

Отут живу. Мій Велеснів отут,

На всю країну іменем єдиний.

Моя твердиня. Мій земний редут:

Веснянки, велеснянки —

Велеснини.

Наш земляк став лауреатом літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди. Цю премію призначають у галузі національного державотворення за кращий літературний твір на патріотичну тематику.

Петро Остапꞌюк був нагороджений за книгу «Сиві соловꞌї», яку презентував читачам.

Історичні, зворушливі, вражаючі ─ такі вірші запамꞌятовуються надовго. Сила поетичних рядків змусила кожного замислитись. Творча зустріч минула в теплій атмосфері.

Приємним подарунком для автора була книга Анни Головач «Заробітчанка», в якій вона використала його вірш.

Влаштовано книжкову виставку з творів автора: «Сиві соловꞌї», «Велеснини», «Троянда під снігом». Добірки поезій П. Остап'юка опубліковані в часописах «Дзвін», «Літературний Тернопіль», «Буковинський журнал», газеті «Слово Просвіти», інтернет виданні «Port-folio».

За горнятком кави ще прочитали власні поезії Галина Яцишин, Анна Головач, Галина Баблюх.