До 90-річчя від дня народження Григора Тютюнника

 

У своїх творах Тютюнник завжди працював над почуттями. У щоденнику писав: "Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені".

Зі своєю дружиною Тютюнник познайомився в університеті. Спочатку він спілкувався і писав тільки російською, але завдяки своїй дружині, він цілком і назавжди перейшов на українську мову. У них народилося двоє дітей – Михайло і Василь.

Тютюнника дуже не любили за прямоту. І коли почалося переслідування української інтелігенції в 1974 році, його занесли в чорний список для всіх видавництв. Його ім’я стало забороненим у будь-яких публікаціях. Сам письменник переживав це дуже складно, і говорив, що він писав тільки половину правди, а якщо б він написав всю, то його напевно вбили б.

Письменник не любив сидіти у великих містах. Тютюнник постійно подорожував по селах України, адже там можна було почути рідну мову.

Творча спадщина Григора Тютюнника невелика за обсягом − уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це близько сорока новел, п’ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність літературної творчості була надзвичайно високою.

Григір Тютюнник покінчив життя самогубством 6 березня 1980 року.