До Міжнародного дня рідної мови

Рідна мова для кожного з нас — наче вода, повітря. Це духовний простір,  у якому почуваємося зручно й затишно. У рідній мові — пам’ять минулого, пошана батьків та естафета прийдешніх поколінь. Забуття рідної мови прирікає на втрату зв’язку з минулим, усього набутого попереднями поколіннями.

         Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

         А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
         Мова — це те, що об’єднує людей, а націю робить сильною. Це найважливіший маркер національної самоідентифікації.      

   В читальному залі Центральної публічної бібліотеки м. Монастириська  відбувся тематичний захід до Міжнародного дня рідної мови, в якому взяли участь учні Монастириського ЗЗСО І-ІІІ ступенів: Іван Кварценюк, Анастасія Тарас, Павлинка Кобзар, Анастасія Голінка. Під час заходу різними мовами  декламувалися вірші, звучали пісні; проведено бібліографічний огляд літератури «Мова: ДНК нації», влаштовано книжкову виставку, а також, з нагоди 140-річчя від Дня народження українського композитора, диригента, піаніста, музичного діяча, нашого земляка (уродженця м.Тернополя) Василя Безкоровайного, - проведено огляд  книг.

          Василь Безкоровайний залишив багату музичну спадщину: «Думи мої» — партію тенора в супроводі оркестру, музику до п’єси «Мина Мазайло»        М.Куліша, інструментальні та хорові твори, велику кількість романсів і пісень на слова Т. Шевченка та Олександра Олеся.

      Сьогодні варто розмовляти українською бодай заради пам’яті тих, хто за неї поліг у наш із вами часу.

До дня пам’яті Героїв Небесної Сотні

         Кожен народ має героїв, які віддали життя за його ліпшу долю. Ці люди жертвували собою по-різному. Небесна Сотня гинула за Україну з вірою, що своєю смертю вона воскрешає мертвих: і тих, хто поліг за волю України колись, і тих, хто віддає життя тепер, і навіть тих, хто, будучи живим, ще ніколи не жив для добра своїх співвітчизників. Тому Небесна Сотня буде безсмертною.

         Мине ще чимало часу, поки ми сповна зможемо осягнути глибину  і значення Революції гідності для розвитку України. Історики напишуть про Євромайдан наукові праці, митці — художні твори, учасники протестних акцій — документальні спогади. Мабуть, лише тоді, через призму Євромайдану, зможе побачити й оцінити себе кожен громадянин України, який мріє про утвердження і розвиток нашої держави.

      В читальному залі влаштовано книжкову виставку «У небо пішли молодими», і виготовлено буклети з рекомендаційним  тематичним списком літератури «Щоб ніколи не забути…».