До Міжнародного дня рідної мови

Рідна мова для кожного з нас — наче вода, повітря. Це духовний простір,  у якому почуваємося зручно й затишно. У рідній мові — пам’ять минулого, пошана батьків та естафета прийдешніх поколінь. Забуття рідної мови прирікає на втрату зв’язку з минулим, усього набутого попереднями поколіннями.

         Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

         А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
         Мова — це те, що об’єднує людей, а націю робить сильною. Це найважливіший маркер національної самоідентифікації.      

   В читальному залі Центральної публічної бібліотеки м. Монастириська  відбувся тематичний захід до Міжнародного дня рідної мови, в якому взяли участь учні Монастириського ЗЗСО І-ІІІ ступенів: Іван Кварценюк, Анастасія Тарас, Павлинка Кобзар, Анастасія Голінка. Під час заходу різними мовами  декламувалися вірші, звучали пісні; проведено бібліографічний огляд літератури «Мова: ДНК нації», влаштовано книжкову виставку, а також, з нагоди 140-річчя від Дня народження українського композитора, диригента, піаніста, музичного діяча, нашого земляка (уродженця м.Тернополя) Василя Безкоровайного, - проведено огляд  книг.

          Василь Безкоровайний залишив багату музичну спадщину: «Думи мої» — партію тенора в супроводі оркестру, музику до п’єси «Мина Мазайло»        М.Куліша, інструментальні та хорові твори, велику кількість романсів і пісень на слова Т. Шевченка та Олександра Олеся.

      Сьогодні варто розмовляти українською бодай заради пам’яті тих, хто за неї поліг у наш із вами часу.