24 грудня 1937 року
народився громадський діяч та Герой України (посмертно) В'ячеслав Чорновіл.
В’ячеслав
Максимович Чорновіл (1937-1999), український політик, журналіст, публіцист,
учасник дисидентського руху середини 60-х рр., одна з найяскравіших постатей в українському
політикумі 90-х років. Завдяки розуму, енергії та надзвичайній працездатності
він міг би стати успішним підприємцем або науковцем, міг би зробити блискучу
чиновницьку кар’єру. Міг би, якби жив за принципом «поволі їдеш – далеко
будеш», або за золотим правилом українців «моя хата скраю». Ходив би тепер,
одягнувши вишиванку, засідав у президіях і розповідав з надривом про те, як «я
розбудовував Україну». Але не такий характер був у Чорновола, аби керуватися
подібними установками. Він жив за діаметрально протилежним принципом – «якщо не
я, то хто ж?». Саме цей приступ принциповості спонукав його під час
радянсько-брежнєвської безгласності висловлювати власну позицію, яка жодним
чином не могла збігатися з офіційною. За це його, звісно, «по голівці не
гладили»: для початку виключили з аспірантури, а побачивши, що залякування не
діє, почали вживати більш дієвих заходів – судити за «антирадянську
пропаганду». У радянських концтаборах він провів у загальній кількості 15
років.
Відбував
покарання в таборах суворого режиму та на засланні в Мордовії й Якутії.
Академік Сахаров через рідних Чорновола передав запитання: чи не погодився б
він виїхати з неволі за кордон. Багато хто мріяв про такий «дарунок долі», а
Чорновіл відмовився. Він не мислив себе без України, а ще знав: він потрібен
їй, а вона – йому. Після кожного з повернень він працював з подвоєною силою –
попри одвічне безгрошів’я і проблеми з роботою, попри загрози чергового
ув’язнення. Чорновіл був ініціатором створення Української Гельсінської групи,
одним із засновників Народного руху України. Після горбачовської «відлиги» з
головою поринув у політику. Його активна громадянська позиція, його
безкомпромісність і прямота багатьох дратувала. І не тільки в Україні. Звісно, "відправити" за ґрати його вже не могли, натомість обливали брудом, розпускаючи
усілякі плітки й небилиці. Крапку поставила смерть Чорновола в автокатастрофі
25 березня 1999 року на Бориспільській трасі. Багато хто з українців продовжує
вважати, що то не була звичайна аварія, втім, 21 січня 2014 року Бориспiльській
міськрайонний суд закрив справу про загибель В’ячеслава Чорновола, визнавши
аварію нещасним випадком… В’ячеслав Чорновіл учив українців позбуватися
комплексу меншовартості, вичавлювати з себе раба й совкового гомо совєтікуса. І
він мав на це повне право – гордий, сміливий і прямий, по-справжньому вільний
громадянин вільної країни.
В читальному залі 22
грудня відбувся тематичний захід
присвячений 80-ій річниці від дня народження видатного діяча українського
державотворення, Героя України В.Чорновола.
Ведучі розповіли присутнім
про життєвий шлях та громадсько-політичну діяльність великого сина України.
Слово мав голова районної організації Народного Руху України
Б.Старик.
Захід супроводжувався показом слайдів про життя і діяльність
В.Чорновола. Присутні мали змогу переглянути виставку тематичної літератури.
