Наталя Кобринська, українська
письменниця, публіцист, видавець і громадський діяч. Засновниця жіночого
руху в Галичині.
В червні 2020 року минуло 165 років від
дня народження Наталії Кобринська,
української письменниці, публіцистки, видавця і громадської діячки.
Засновниці жіночого руху в Галичині.
Наталія Кобринська (дівоче прізвище
Озаркевич) народилася в селі Белелуя на Івано-Франківщині. Освіту здобула
вдома. Батько допоміг їй вивчити українську, російську, польську, німецьку та
французьку мови. Вийшла заміж за Теофіла Кобринського – піаніста, співака і
композитора.
Після раптової смерті чоловіка 1882-го Наталя Кобринська поїхала з батьком до Відня, де він працював послом Державної ради. Тут вона розпочала свою літературну діяльність. Перше оповідання Кобринської «Пані Шумінська» вийшло у 1883 році.
Повернувшись до Галичини (жила в Белелуї, Станіславі, Болехові, Львові), Кобринська продовжила письменницьку працю. Підготувала й видала власним коштом у червні 1887-го альманах «Перший вінок» – антологію жіночої творчості. На сторінках альманаху були вміщені прозові, поетичні та публіцистичні твори сімнадцяти жінок-письменниць з усієї України.
Після раптової смерті чоловіка 1882-го Наталя Кобринська поїхала з батьком до Відня, де він працював послом Державної ради. Тут вона розпочала свою літературну діяльність. Перше оповідання Кобринської «Пані Шумінська» вийшло у 1883 році.
Повернувшись до Галичини (жила в Белелуї, Станіславі, Болехові, Львові), Кобринська продовжила письменницьку працю. Підготувала й видала власним коштом у червні 1887-го альманах «Перший вінок» – антологію жіночої творчості. На сторінках альманаху були вміщені прозові, поетичні та публіцистичні твори сімнадцяти жінок-письменниць з усієї України.
Наталя Кобринська організувала
видавництво «Жіноча бібліотека» й випустила три книги альманаху «Наша доля».
1912 року вона відновила діяльність «Жіночої бібліотеки», першим випуском якої
став переклад чеської письменниці Кароліни Свєтли «З наших боїв і змагань».
1918
року Наталія Кобринська підготувала збірку «Воєнні новели», до якої ввійшли твори
«Кінь», «На цвинтарі», «Брати», «Свічка горить», «Полишений» та досі не
знайдені «Тіні», «Лист», «Чи случай», «З-під гуку гармат».
Останні роки життя Наталія Кобринська провела в голоді та злиднях. Повертаючись зі Львова, письменниця в дорозі заразилася тифом й померла 22 січня 1920 року. Похована в місті Болехів на Івано-Франківщині.
Останні роки життя Наталія Кобринська провела в голоді та злиднях. Повертаючись зі Львова, письменниця в дорозі заразилася тифом й померла 22 січня 1920 року. Похована в місті Болехів на Івано-Франківщині.
В читальному залі кожен може ознайомитись
з творами письменниці, а також з інформацією про авторку.
Немає коментарів:
Дописати коментар