Центральна публічна бібліотека м.Монастириська: До 120-річчя від дня народження Катерини Білокур

"Коли дивишся на картини Катерини Білокур, відчуваєш, що кожна її квіточка, кожен штрих — це наше, українське. Як вона могла придумати цей космос?

Для того, щоб створити це, треба було чимось пожертвувати. Вона пожертвувала своїм особистим жіночим щастям.

Але коли дивишся на її картини, тут все є — і жіноче щастя, і все те, що вона не відчула у реальному житті. Коли вона малювала кожен сантиметр свого твору, вона молилась, співала, жила в цей момент.

Вона стільки "начаклувала" в своїх картинах, що ми все життя будемо це розгадувати. Тому її справжня біографія — це картини", - вважає Олександр Білозуб, головний художник Національної оперети України.

Згадуючи ім’я великої українки Катерини Білокур, пам’ять якої вшановують цього року з нагоди її 120- річчя, здебільшого цитують слова Пабло Пікассо, який був вражений творами невідомої української жінки і наголосив, що якби у Франції народилася така художниця, то про неї заговорив би увесь світ.

Творчість українського самородка із села Богданівка (нині Київської області Яготинського району), яка народилась 7 грудня 1900 року, в День святої Катерини — це окреме, унікальне явище української культури, її обличчя, її душа, її ікона.

Бажання малювати у Катерини було з раннього дитинства. Мальовані стіни, призьби, вишивки, природа навколо - все це давало поштовх до творчості. Вона була самоучкою - навчилася сама читати і писати, тому що її не віддали в школу.

В селі в ці часи діяв принцип: жіноча робота - це копати, садити, вирощувати, вийти заміж, прати, вишивати рушники і сорочки, ростити дітей. Все інше нісенітниця і не правильно.

Катерина Білокур - не тільки художниця, але і письменниця. Цей її талант став відомий завдяки мистецтвознавцю Миколі Кагарлицькому. Він видав її листи у двох книгах. Писала Катерина багатьом відомим людям - художникам, мистецтвознавцям, письменникам, зокрема, Максиму Рильському і його дружині. Кожен її лист - це як маленький філософський твір. Правда, не любила знаків пунктуації, тому що добре не знала, як розставляти коми і крапки.

Творчість художниці з належить до найкращих надбань української культури ХХ століття, вона стала предметом вивчення й дослідження мистецтвознавців. У Яготинському історично-краєзнавчому музеї розгорнуто дві експозиції з її живописною та графічною спадщиною, а в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві є великий «білокурівський» зал, в якому зібрано найкращі її творіння. Композитор Леся Дичко в 1983 році створила балет «Катерина Білокур», поставлено одноіменний телеспектакль (1980), документальний фільм «Чарівний світ Катерини Білокур» (1986) та художній двосерійний фільм «Буйна» (1989).