До дня Матері

     

      Слово «мама» росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо вона приходить на уста — промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю, вечірньою молитвою. І з букви-крапелинки та звуку-сльозинки народиться одного дня на світ святе слово «м-а-м-о», мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар Божий, тільки не дано нам запам′ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати. Це — мить, і це — вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас і в наших дітях та онуках, в усьому нашому роді і береже нас та благословляє на добро. А в найтяжчу годину стогоном вирветься з грудей тільки одне слово — як остання надія на порятунок: «Мамо!». То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину, і виколисане перше слово немовляти являється із-за завіси літ ангелом-хранителем в образі матері, слово з любові Тараса:

Слово м а м о. Великеє

Найкращеє слово.

        Рідна Мати і рідна Україна — два крила любові, два крила несуть українську душу через віки і не в′януть у вічному польоті, бо тримає їх на світі материнська любов.
      Під час святкового концерту в  районному палаці культури влаштовано книжкову виставку "У світі все починається з мами" та продемонстровано слайдову презентацію.