Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її поети!
Євген Маланюк
Сяє з
вічності душа Тараса! Сяє в пророчому слові, в автопортретах, у живописних
барвах української природи і посилає у віки біблійне пророцтво воскресіння
України!
…Сяє
запалена свіча! Поет, як Апостол, лівою рукою тримає її високо над головою,
освітлює українській нації путь у прийдешнє! Сяє свіча, мов дух пророцтва і
перша зоря небесного воскресіння!
Сяє
молитовне слово Пророка, який перед останньою дорогою у вічність видобув із
надр національного духу безцінний скарб: дав українцям «Буквар» — азбуку освіти
і «Кобзар» — азбуку життя!
Сяє свіча Тараса, як у соборі, свіча —
провісниця воскресіння і державності України!
Сяє свіча Тараса, як божественна досвітня
зоря, і відкриває українській нації вічну Світань!
Ти
нам залишив прагнення високі, шляхи священні, по яких іти. Твоє сумління й
мужності уроки ми бережем і будем берегти. ( М. Палієнко).
Немає коментарів:
Дописати коментар