середа, 29 вересня 2021 р.

Творча зустріч з Іриною Мацко та Наталією Музичук

 


      В читальному залі відбулася творча зустріч з Іриною Мацко та продюсеркою Наталією Музичук.

Щиро вдячні авторці за захопливу розповідь.

Вражаючі книги,наповнені змістом!









Творча зустріч з Оксаною Кузів

 


В читальному залі 7 вересня відбулась зустріч з талановитою письменницею Оксаною Кузів!

Щиро вдячні авторці за теплі емоції!!!






Літній настрій


усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

                           Іздрик

Останній літній день ─ це завжди хвиля смутку, адже тепло втікає. Тому пропонуємо Вам добірку теплих книг, які мають в собі літню радість, добро, а ще смак дитинства!


"Бабине літо" Марк Лівін


Сучасний український письменник Марк Лівін також порадував надзвичайно теплою і доброю літньою книгою. У центрі сюжету – 10-річний хлопчик Ждан. Його батьки вирішили розлучитися і, щоб втекти від такої важкої та незрозумілої реальності, він приїхав на літо до дідуся і бабусі. Це непроста історія дорослішання, в якій є багато відкриттів, запитань, відповідей та роздумів…

 «Ще літо, але вже все зрозуміло» Василь Карп’юк

Придивляючись до деталей, автор раз у раз відкриває органічну цілісність світу, частиною якого є людина. Стиль письма Василя Карп’юка близиться до розмовної простоти, не втрачаючи виразності особистого голосу, а плин його мови, як це часто буває в розмові, легко переходить від побутових справ до питань метафізичних.
Для всіх, хто любить зупинятись і неквапом рушати далі.

«Заговорено на любов» Катерини Бабкіної


У збірки така літня «ягідна» обкладинка, що хочеться втекти з нею ген за місто – і дихати глибше, і любити сильніше. Ця збірка – наче теплі проміння, хочеться усміхнутись. Думок, а ще більше – почуттів, після читання залишається чимало. 

Ірен Роздобудько «Арсен»

Арсен зважився гайнути в село, до бабці з дідом, яких не бачив після розлучення батьків. І там багато над чим  хлопцеві довелося поміркувати — особливо про те, що він має бути справжнім чоловіком; чимало здолати — образу на тата, відчуття своєї непотрібності в татовій родині та ревнощі до маленької зведеної сестрички, яка «забрала» в нього тата; чимало дізнатись — адже історія його роду стала «візитівкою» цілого села. А головне — Арсен закохався. Вперше і, можливо, назавжди…
Повість відомої письменниці Ірен Роздобудько розповідає про дорослішання, життєво важливі трансформації в свідомості й пошук моральних орієнтирів у житті, а ще показує яке літо настає перед справжнім дорослішанням.

Наріне Абгарян «Манюня»


«Ма­ню­ня» — світла, про­ни­зана сон­цем і за­па­хами схід­ного ринку та на­про­чуд смішна роз­по­відь про ди­тинство, про двох дів­ча­ток-під­літ­ків — На­ріне і Ма­нюню, про грізну й добру Ба — ба­бусю Ма­нюні та про їхніх ро­ди­чів, які пос­тійно пот­рап­ля­ють у ку­медні си­ту­а­ції. Це те саме тепле, пус­тот­ливе і спов­нене ве­се­лих при­год ди­тинство, що його кожна лю­дина зга­дує, як най­щас­ли­віші миті життя.

 

До 165-річчя від дня народження Івана Франка


 

27 серпня виповнюється 165 років з дня народження видатного українського письменника, поета і громадського діяча Івана Франка. Його поетичні рядки надихають багатьох і сьогодні, а на наукових працях навчаються нові покоління науковців, істориків і журналістів.

Внесок цієї людини в українську культуру важко переоцінити: забракне місця і сил, щоб бодай трохи охопити його діяльність, науковий і творчий спадок, та навіть окреслити всі сфери зацікавлень ─ така багатогранна людина!

Недарма сучасники назвали Франка «академією в одній особі».

Запрошуємо оглянути книжкову виставку.


четвер, 23 вересня 2021 р.

Творча зустріч з Петром Остапꞌюком

 

Отут живу. Мій Велеснів отут,
На всю країну іменем єдиний.
Моя твердиня. Мій земний редут:
Веснянки, велеснянки —
Велеснини.

Наш земляк став лауреатом літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди. Цю премію призначають у галузі національного державотворення за кращий літературний твір на патріотичну тематику.

Петро Остапꞌюк був нагороджений за книгу «Сиві соловꞌї», яку презентував читачам.

Історичні, зворушливі, вражаючі ─ такі вірші запамꞌятовуються надовго. Сила поетичних рядків змусила кожного замислитись. Творча зустріч минула в теплій атмосфері.

Приємним подарунком для автора була книга Анни Головач «Заробітчанка», в якій вона використала його вірш.


Влаштовано книжкову виставку з творів автора: «Сиві соловꞌї», «Велеснини», «Троянда під снігом». Добірки поезій П. Остап'юка опубліковані в часописах «Дзвін», «Літературний Тернопіль», «Буковинський журнал», газеті «Слово Просвіти», інтернет виданні «Port-folio».

За горнятком кави ще прочитали власні поезії Галина Яцишин, Анна Головач, Галина Баблюх.










До 165-річчя від дня народження Джорджа Бернарда Шоу

 

Постарайтеся отримати те, що любите, інакше доведеться полюбити те, що отримали.

Видатний критик свого часу і найпрославленіший – після Шекспіра – драматург, що писав англійською мовою. Він як ніхто інший вмів ідеально поєднувати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати підтверджують всю глибину його світогляду. 26 липня виповнилось 165-років від дня народження видатного драматурга Джорджа Бернарда Шоу.

Бернард  Шоу ввійшов до світової літератури як істинно англійський драматург, який володів витонченим англійським гумором і своєю манерою жартувати. Ця манера, за його словами, полягала в тому, щоб говорити правду.

Шоу єдина людина, удостоєна одночасно і Нобелівської премії з літератури (1925, "За творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, яка часто поєднується з винятковою поетичною красою") і премії "Оскара" (1938, за сценарій фільму "Пігмаліон" ). Письменник відмовився від грошової частини Нобелівської премії з літератури, проте прийняв медаль лауреата.

Відомо, що драматург захоплювався боксом і навіть виступав на змаганнях. Шоу виступав в середній вазі. Саме заняття боксом дали починаючому тоді письменнику багатий матеріал для написання роману про боксерів "Професія Кешел Байрона".

Шоу часто любив сам вести машину, забираючи кермо у особистого шофера. Одного разу, коли він вів машину по дуже нерівній і звивистій дорозі з багатьма поворотами, у нього несподівано виникла тема для нової п'єси.

Письменник був вегетаріанцем і дожив до 94 років.

 


До ювілею Олени Теліги


«Завдяки її щирості, завдяки тому, що словам відповідали діла, завдяки тому, що смерть її стала лише здійсненням героїчної моралі, вся її публіцистична й поетична спадщина стала величезної ваги маніфестуванням людини неповторної, ім’я якій Олена Теліга, але разом з тим і об’явом типу нової людини, який персоніфікує собою змагання, жертву і вічність тих сотень мужніх, які впали за Україну…».

                                                                                    Юрій Бойко

В липні 115 років тому народилася незвична жінка, імꞌя якої не вписувалось в наратив радянської історії, а практично всі збірки віршів вийшли посмертно, за кордоном і вже у незалежній Україні.

Українська поетеса, силу слова якої порівнюють із поезією Лесі Українки, за життя не мала виданої власної збірки. Рукописи творів поетки загинули разом із нею, десь за моторошними стінами нацистського гестапо у лютому 1942 р. Копії ж збереглися в учасників підпілля, а згодом вони перевезли її поезію на еміграцію. Там і побачила світ перша поетична збірка Олени Теліги «Душа на сторожі» (1946).

Зі своєю блискучою вольовою поезією, літературно-критичними й публіцистичними текстами Теліга увійшла в число провідних авторів «Вістника» ─ популярного періодичного видання української інтелігенції тих років.

Поетку та інших націоналістів було розстріляно в двадцятих числах лютого (прийнято вважати 22-ге) у Бабиному Яру. Розповідають, що у камері, де перебувала О.Теліга перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга".

Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб. Кажуть, що один з катів після смерті О.Теліги казав, що не бачив мужчини, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка.

І в павутинні перехресних барв

Я палко мрію до самого рання,

Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:

Гарячу смерть, не зимне умирання.

 


Прихильники