30 років тому 16 липня 1990 року Верховна Рада тоді ще Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. У преамбулі цього документа зазначено:

«Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України,

прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів,

дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України,

визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України,

ПРОГОЛОШУЄ

державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».

16 липня 2020 року в читальному залі Центральної публічної бібліотеки: 

- влаштовано книжкову виставку «30 років Декларації про державний суверенітет України»;

- проведено інформаційну годину.

Книжкову виставку оглянули та взяли участь в інформаційній годині користувачі бібліотеки, дотримуючись усіх санітарно - епідеміологічних вимог.

Новинка від видавництва "Човен"

   Приємна несподіванка від Ігоря Балинського та видавництва «Човен»

    Щиро дякуємо,що матимемо в фондах ще одну новинку!!!

Антуан де Сент-Екзюпері

Антуан де Сент-Екзюпері

         Його ім'я не тільки назавжди увійшло до золотого фонду світової літератури, а й стало синонімом романтики. Дивовижний письменник, військовий льотчик і глибокий філософ - він був загадкою за життя і залишився таким навіть у своїй смерті. 29 червня 2020 р. виповнилось 120 років від дня народження відомого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері.

         Пропонуємо вам цікаві факти з життя письменника.

         При народженні  він отримав кілька імен – Антуан – Марі – Сент –Батист – Роже, але у подальшому житті обходився тільки першим з них.

         Майбутній письменник став третім з п'ятьох дітей Жана де Сент-Екзюпері, віконта і спадкоємця старовинного аристократичного роду. У 4 роки Антуан залишився без батька. Його мати стала головною людиною для всього подальшого життя Антуана.

         Хлопчика багато хто вважав негарним - при  високому зрості і атлетичної будові  у нього були неправильні риси обличчя і кирпатий ніс, за який однолітки дражнили його «звіздарем». Але мати називала сина «король-сонце» за його рідкісну доброту, веселий характер і любов до природи.

         Вже з 6-річного віку Антуан складає вірші та казки.  В архіві коледжу,  де навчався Антуан, зберігся  його перший серйозний твір у прозі - шкільна робота на досить забавну тему: пригоди циліндра.

         Антуан  дуже рано відчув, що авіація - це його справжнє покликання. У 1926 р. він став пілотом компанії «Аеропосталь», доставляв пошту на північне узбережжя Африки. Тут він пише свій перший твір - «Південний поштовий».

         У 1930 р. письменник отримав премію Феміна за роман «Нічний політ». У 1939 р. був удостоєний двох нагород: Гран-Прі Французької Академії за книгу «Планета людей» та Національну книжкову премію США за твір «Вітер, пісок і зірки». У тому ж році він був нагороджений Військовим Хрестом Французької Республіки.

          За всю кар'єру льотчика він зазнав 15 аварій.

         Екзюпері був автором декількох винаходів у галузі авіації, на які отримав патенти.

         Найвідоміша книга письменника - «Маленький принц» - була написана у 1942 р. в Нью-Йорку незадовго до його смерті. До цього він не писав дитячих книг. Вона перекладена на 250 мов і діалектів, у тому числі на мову Брайля для сліпих. Починаючи з 1943 р.  продано більше 140 млн прим.  Невід'ємною частиною казки є акварельні ілюстрації, що зробив сам Екзюпері. Без них казку не публікують, оскільки вони надзвичайно важливі для розповіді.

         У роки Другої світової війни письменник і льотчик, учасник французького Руху Опору Антуан де Сент-Екзюпері зробив декілька бойових розвідувальних вильотів. 31 липня 1944 р. він відправився у свій останній політ на острів Корсика (Середземне море), з якого так і не повернувся. Цей день вважається офіційним днем ​​смерті письменника. На момент загибелі йому було 44 роки.

         Залишки літака письменника були підняті тільки у 2003 р., але їхнє дослідження не дало відповіді на питання про те, як саме загинув Екзюпері.

         Письменники залишаються жити в героях своїх книг. Маленький принц - Екзюпері - живе тепер на своїй планеті. Вирощує і плекає троянду, вільно літає на інші планети і час від часу з'являється на Землі, щоб перевірити чи не забули люди, що всі ми відповідаємо за тих, кого приручили. «Ось мій секрет, він дуже простий: пильно одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш».
    

Наталія Кобринська - літературний портрет

Наталя Кобринська, українська  письменниця, публіцист, видавець і громадський діяч. Засновниця жіночого руху в Галичині.     

         В червні 2020 року минуло 165 років від дня народження Наталії Кобринська, української  письменниці, публіцистки, видавця і громадської діячки. Засновниці жіночого руху в Галичині.

         Наталія Кобринська (дівоче прізвище Озаркевич) народилася в селі Белелуя на Івано-Франківщині. Освіту здобула вдома. Батько допоміг їй вивчити українську, російську, польську, німецьку та французьку мови. Вийшла заміж за Теофіла Кобринського – піаніста, співака і композитора.
         Після раптової смерті чоловіка 1882-го Наталя Кобринська поїхала з батьком до Відня, де він працював послом Державної ради. Тут вона розпочала свою літературну діяльність. Перше оповідання  Кобринської «Пані Шумінська» вийшло у 1883 році.
         Повернувшись до Галичини (жила в Белелуї, Станіславі, Болехові, Львові), Кобринська продовжила письменницьку працю. Підготувала й видала власним коштом у червні 1887-го альманах «Перший вінок» – антологію жіночої творчості. На сторінках альманаху були вміщені прозові, поетичні та публіцистичні твори сімнадцяти жінок-письменниць з усієї  України.

         Наталя Кобринська організувала видавництво «Жіноча бібліотека» й випустила три книги альманаху «Наша доля». 1912 року вона відновила діяльність «Жіночої бібліотеки», першим випуском якої став переклад чеської письменниці Кароліни Свєтли «З наших боїв і змагань».

1918 року Наталія Кобринська підготувала збірку «Воєнні новели», до якої ввійшли твори «Кінь», «На цвинтарі», «Брати», «Свічка горить», «Полишений» та досі не знайдені «Тіні», «Лист», «Чи случай», «З-під гуку гармат».
         Останні роки життя Наталія Кобринська провела в голоді та злиднях. Повертаючись зі Львова, письменниця в дорозі заразилася тифом й померла 22 січня 1920 року. Похована в місті Болехів на Івано-Франківщині.

         В читальному залі кожен може ознайомитись з творами письменниці, а також з інформацією про авторку.

До Дня Конституції

     Прийняття Конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

         На відзначення дня Конституції в читальному залі влаштовано книжкову виставку «Конституція: твої права і обов’язки».

         На виставці представлена література та інформаційні матеріали, які знайомлять користувачів з  історією конституційного творення в Україні. Інформаційні матеріали розповідають про коріння Української Конституції.

          Сучасна Конституція України має особливий правовий статус – вищу юридичну силу, особливий порядок прийняття та високий рівень захисту з боку держави. Остання, нині діюча  Конституція була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року, як завершення довгого і важкого конституційного шляху, що почався Декларацією про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). День Конституції України – єдине державне свято, що встановлено власне Конституцією – Статтею 161: «День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України».