Подорожуючі читачі

«Коли хочеться більшого…»

 Чи можливо зараз відпочити так щоб нічого матеріально не обтяжувало. Виявляється так!

   В дощову середу 15.07.2015 р. до нас в бібліотеку завітав хлопець Андрій Маланчак, який вразив своєю безпосередністю, легкістю і простотою. Андрій виявився подорожуючим яким крім книг, фотоапарата і сірників в наплічнику більше нічого не мав.

   Ось як він відгукнувся в соцмережах про свою подорож:

«Ще один звичайний день коли просинаєшся і приблизно знаєш як пройде день. Читання, співи під гітару, велопоїздки, хоча і на довгу дистанцію, але такі вже привичні, можливо плавання і пробіжка, вдома щось допомогти, з кимось зутрітись, зробити кусок роботи, яка б мала принести гроші, звичайно інтернет ВК, фейсбук, і домашня тепла їжа. Але напевно коли виникає потреба з тих верхніх позицій піраміди, всі нижні втрачають свою вагу.

   Під впливом певної внутрішньої потреби і недавніх висновків щодо швидкоплинності життя, зародилась ідея, яку вирішив одразу ж реалізувати. Умови мандрівки були чіткими:

1. З собою взяти (тільки це і нічого більше):

• книжку
• фотоапарат 
• туалений папір  (без нього не можна їхати в жодну мандрівку)
• сірники

2. Не задаватись кінцевою точкою, їхати туди куди їдеться, оскільки в іншому випадку були б вже якісь умови, під які потрібно було б підлаштовуватись, а весь сенс був саме в дорозі і в пригодах.

3. Бути впевненим в тому, що поїздка получиться крутою (сумніви завжди руйнують кайф і заставляють про щось шкодувати).»

    Описуючи свою подорож написав і про нашу бібліотеку.  

«…наступний водій довіз мене до чудового містечка Монастирська» (Андрій подорожував автостопом, без жодної копійки в кишені).

« А чудовим воно було не через пам'ятники чи якісь парки, просто там є крута бібліотека, з дуже дружелюбним персоналом з яким мені повезло познайомитись.

   Падає дощ, якось по вулиці ходити не дуже зручно, і тут цікава будівля, як в якихось фільмах про гномів :) підійшов ближче - бібліотека, клас буде де пересидіти і за одно почитати. Зайшов у читальний зал, в середині як і у всіх бібліотеках.

 

В залі крім мене читачів більше не було. Сів читати.
Через деякий час, приємним голосом до мене звернулась бібліотекарша, запитала звідки я і чи можна мене записати, що я до них заходив (напевно в усіх бібліотеках така процидура проводиться). Ми розговорились, розказав трохи про мандрівку, про те, що люблю читати, на що вона завжди відповідала "це поважно". Через декілька хвилин ми вже в трьох чаювали, їли круасани і з цікавістю слухали один одного. Такі зустрічі приємні — дають енергії рухатись далі і відкладаються в пам'яті в категорію найкращих моментів. ЦЕ БУЛО ПОВАЖНО :)

Якщо вам колись повезе потрапити в це містечко, не забудьте завітати у бібліотеку.

Коли ми прощались добрі бібліотекарки побажали мені щасливої дороги і смачної вечері.»

   І дійсно Андрій приніс промінчик того світла від якого розумієш, люди добрі і безкорисливі...

Зустріч з лікарем Роговським В.М.

   

 З нагоди святкування Дня медичного працівника 19 червня в читальному залі Монастириської центральної бібліотеки відбулась зустріч з начальником клініки судинної хірургії головного військово-медичного клінічного центру Київського військового госпіталю, ангіохірургом вищої категорії полковником медичної служби Роговським Володимиром Михайловичем, уродженцем села Маркова нашого району.

    Після закінчення Івано-Франківського медичного училища Володимир Роговський вступив до Військово-медичної академії ім.С.М.Кірова (м.Ленінград), яку закінчив у 1993 році з відзнакою, а у 1994 році вступив до Української військово-медичної академії за спеціальністю "хірургія".

    З 2005 року проходить на службу на посаді начальника клініки судинної хірургії головного військово-медичного клінічного центру Київського військового госпіталю. 

      Сьогодні клініка судинної хірургії переживає новий виклик — організацію і надання висококваліфікованої лікарській допомоги, переважно хірургічного плану, потерпілим воїнам та іншим пораненим у ході нинішніх подій. Сюди надходить чимало пацієнтів із найбільш серйозними пошкодженнями нейрохірургічного, абдомінального, травматологічного, офтальмологічного профілю, іншими наслідками вогнепальних поранень. Один із серйозних напрямів — допомога при пораненнях магістральних судин.

   В ході зустрічі лікар відповів на запитання слухачів, а також розповів про найновіші методи лікування та наукові і практичні досягнення у галузі судинної хірургії.

"Здорова молодь — здорова нація"

  13 червня в Монастириськах відбувся неофіційний велопробіг за маршрутом Монастириська - Завадівське озеро.
 Бібліотекар Наталя Полюга підготувала буклети для учасників з правилами дорожнього руху для велосипедистів і взяла участь в велопробізі.

 

Відеоролик

Наш відеоролик на періодичне видання журнал "Військо України"

"День героїв"

  23 травня відзначають День героїв — свято величі духу борців за волю України, яке є символом нескореності укараїнської нації.
   Свято Героїв було започатковано Другим Великим Збором Організації Українських Націоналістів у 1941р. та покликано нагадати у важкі часи випробувань подвиг кращих Синів  України Миколи Міхновського, Симона Петлюри та Євгена Коновальця, які пожертвували життям заради Вітчизни.
   Вшанування Героїв зараз є найбільш актуальним за всю історію незалежної нашої держави. Адже ряди Героїв поповнила Небесна Сотня, кіборги, військові, що загинули та боронять цілісність нашої держави на Сході.
   Літопис Голгофи України щодня поповнюється новими іменами.
   В бібліотеці влаштовано та проведено огляд книжкових виставок: "Не вмре героїв вічна шана, із болем змішана гірким" та "Я до сотні святої у небо полину".

"До Дня пам'яті жертв політичних репресій"

17 травня 2015 року в Україні відзначався День  пам'яті жертв політичних репресій. В читальному залі бібліотеки влаштовано і проведено перегляд книжкової виставки "Борги  пам'яті" де розміщено матеріали з висвітлення історичної  пам'яті нашого народу та утвердження справедливості.
   Проведено урок історії "У жорнах репресій". У криваві жорна репресованої машини потрапили державні та інтелектуальні лідери народу, які були творцями і носіями ідей державності, українське селянство, творча еліта, духовенство.
  Дехто з них жив би й сьогодні. Сама присутність таких людей у суспільстві зробила б його кращим.Але постріли холоднокровного ката змінили хід історії.

"Час немає влади над пам'яттю"

 

В історію кожного народу, який назавжди закарбовується у пам'яті поколінь. До таких сторінок належать події Другої світової війни. 

Цього року увесь світ відзначає 70-річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

В читальному залі влаштовано і проведено перегляд книжкової виставки "Час немає влади над пам'яттю". Українцям треба не забувати події  Другої світової війни, щоб зупинити нинішню — на Сході.