Віртуальна виставка "Знак біди: слідами Чорнобильської трагедії"

"Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин,
     Як тяжко, як тужно моєму народу болить!..."

     В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Проте Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

      Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй – Чорнобиль. Жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів «дотлівають» у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у вічність.

     Сьогодні Чорнобиль для нас – це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження.

      Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє.

     Минуло  28 років від страшного 1986, до цієї трагічної дати Монастириською центральною бібліотекою була підготовлена година-попередження «Чорнобиль – знак біди», яка була проведена для учнів 11 класу. А також було представлено юним читачам документальну та художню літературу, яка присвячена трагічній події. Серед представлених книг найбільш цікавими учні визнали:

Біль і тривоги Чорнобиля / Упоряд. Ю.В. Сазонов. – К.: ВАТ «Вид-во « Київ. правда», 2006. – 288 с.

Книга "Біль і тривоги Чорнобиля" — колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людст¬ва, з часу якої минуло вже два десятка літ. Автори, що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцятикілометрової зони і самої станції, розглядають і прогнозують розвиток ситуації навколо ЧАЕС.

Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце : фотокнига / М.Загреба. – К. : Спалах, 2002. – 119 с.

Ця фотокнига – данина пам’яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.

     Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору – гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов’ян.

Гусєв, О. П. 25 років віч-на-віч з «Чорнобилем»: документально - публіцистичний твір / О. П. Гусєв. — К.: Золоті Ворота, 2011. — 624 с.

У книзі Олега Петровича Гусєва, заслуженого журналіста України, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йдеться про боротьбу ліквідаторів за живучість атомної станції після вибуху 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці, перебіг подій, пов'язаних з діяльністю і закриттям цього аварійного ядерного об'єкту підвищеної небезпеки наприкінці 2000 року, подальших дій вже у ХХІ столітті.

Завгородній Ю. Задовгий день „Ч". Зона поза часом : роман / Ю. Завгородній. - Львів : Кальварія, 2012. - 176 с. 

Прозова книга відомого поета Юрія Завгороднього (1940-2012) хоча і творилася деякою мірою за спогадами його власного перебування серед активних учасників післяаварійної роботи в Чорнобильській зоні, але з погляду минувших років автор значно віддалився від тодішніх реалій, від реальних осіб та подій. Автор звертається до читачів, аби вони сприйняли цю річ як цілковиті художні фантазії лауреата кількох суто літературних премій і саме за поетичну творчість. 

Щербак Ю.Н. Чернобыль: Документальное повествование / Юрий Николаевич Щербак. – М.: Советский списатель, 1991. – 464 с.

Книга відомого українського письменника Юрія Щербака присвячена чорнобильській трагедії 1986 року. Документальне оповідання «Чорнобиль» задумано автором як художнє дослідження причин аварії на Чорнобильській АЕС: у книзі звучать голоси селян і академіків, оперативного персоналу АЕС і пожежників, військових фахівців і священиків. За розповідями очевидців вперше реконструйована картина розвитку аварії, в оповіданні використані численні невідомі до сих пір публікації західної преси з приводу чорнобильських подій.

 

Полум’яне слово Шевченка в музиці

Поетична спадщина Т. Г. Шевченка завжди була життєдайним джерелом для музичної творчості. Цей факт не має аналога в світовому письменництві: на 240 шевченкових творів, які становлять «Кобзар», композиторами укладено понад 500 музичних творів. Твори Т. Г. Шевченка покладено на музику як професійними композиторами, так і аматорами, народними піснярами. Жанрова палітра їхніх творів дуже широка і різноманітна – від пісні, романсу до ораторії і опери. Всеосяжність шевченківської поетичної спадщини у всі часи надихає композиторів і виконавців до більш всебічного розкриття її багатства: від класичної форми до літературно – музичних вистав і рокових композицій, які поєднують у собі шевченківське слово з творами різних музичних жанрів – академічних, народних, сучасних. Українська музика знайшла в творчості Т. Г. Шевченка не тільки і не стільки тексти й сюжети для музичних творів, а той поштовх, стимул, заохочення й ентузіазм, завдяки яким вона змогла піднятися до нових звершень, високого професіоналізму і має  від того міцні підстави для подальшого розвитку й процвітання.

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос - більш нічого,

А серце б’ється  - ожива,

Як їх почує.

Т.Г.Шевченко

В читальному залі бібліотеки проведено літературно-мистецьку композицію «Шевченко і музика».

На прославу героя Романа Шухевича

Роман Шухевич народився 07 липня 1907 року в місті Краковець, Галичина, де його батько був суддею. По інших даних Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові в будинку, що на вулиці Довбуша, 2 (колишня вулиця Войціха), і охрещений 26 липня 1907 року в Успенській церкві, що на вулиці Руській.

Навчався у Народній школі в Кам'янці Струмиловій (тепер - Кам'янка Бузька) в 1913-1917 роках.

У десятилітньому віці Роман вступив до Львівської гімназії, в якій у 1925 році здав матуру (іспит зрілості).

Саме під час навчання у Львівській гімназії Роман Шухевич активно включається у вир національно-визвольної боротьби в молодіжних націоналістичних та багатьох спортових організаціях. Прилучається до праці в

В 1925 році Роман Шухевич стає повноправним членом УВО (Української Військової Організації).

14 вересня 1926 року Романа Шухевича прийнято до Львівської Політехніки (Львівського Політихнічного Інституту), який з успіхом закінчив у 1931 році.

Паралельно із навчанням у Львівській політехніці в 1928-1929 роках закінчив старшинську школу польської армії. Згодом, інкогніто, закінчив спеціальні курси для військових старшин (офіцерів).

В 1929 році Шухевич вступає до ОУН як один із перших її членів, займаючи там довший час пост бойового референта Крайової Екзекутиви ОУН.

В 1930 році Роман Шухевич одружується з дочкою священика Наталією Березинською (1910 р.н.)

В 1933 році в Романа і Наталії народжується син Юрко.

В 1934 році попадає до концлагеру в Березі Картузькій, а з нього до польської тюрми.

В 1938-1939 роках приймає активну участь в організації "Карпатської Січі" та в керівництві нею. В той час коли Сталін і Молотов дружньо спілкуються із фашистами, Роман Шухевич керує важкими боями із фашистськими військами, захищаючи Закрпатську Україну.

В 1939-1940 роках Роман Шухевич Референт Зв'язку з Українськими Землями в СССР.

В 1940-1941 роках Крайовий Провідник на Західних Окраїнах Українських Земель і член Революційного Проводу ОУН.

В 1940 році організує і очолює Український Легіон.

В 1941 році в Романа і Наталії народжується дочка Марія.

В червні 1941 року Український Легіон є єдиною українською військовою потугою на Українських Землях, котра захищає щойно створений уряд Незалежної України у Львові. Воїни Українського Легіону оволодівають важливими громадськими об'єктами у Львові та створюють умови для діяльності української влади по всій Україні.

Червень 1941 року - Львівське управління НКВД закатувало 5450 львів'ян, в тому числі, Юрія Шухевича, рідного брата Романа Шухевича. На тілі були сліди страшних тортур, котрих зазнав Юрій Шухевич: виколоті очі, відрізані вуха, поламані пальці, руки, ноги, на спині і грудях вирізаний тризуб. Над тілом свого брата Роман Шухевич поклявся до смерті захищати людей від московького диявола. І цю обіцянку він виконав.

В липні-серпні 1941 року німецькі війська арештовують керівників Українського Легіону та членів Українського Державного Правління. Відновлення України було жорстоко придушине в катівнях Гестапо.

В 1943 році Роман Шухевич обіймає посаду Головного Командира УПА під псевдом Тарас Чупринка.

В травні 1943 року рішенням ПроводуОУН Роман Шухевич стає Головою Бюра Проводу ОУН. В серпні 1943 року Третій Великий Збір ОУН затверджує його на тому посту.

В липні 1944 року Великий Збір Української Головної Визвольної Ради обрав Романа Шухевича (під псевдо Лозовський) Головою Генерального Секретаріату УГВР.

В 1945 році, коли по виході з тюрми Степан Бандера повернувся на пост провідника ОУН, Роман Шухевич під псевдо Тур обняв пост Голови Проводу ОУН на Українських Землях.

В періоді 1943-1950 років Роман Шухевич, як Головний Командир УПА (псевдо Тарас Чупринка), Голова Проводу ОУН на Українських Землях (Тур) і Голова Секретаріату УГВР (Лозовський), керує національно-визвольною боротьбою багатотисячної УПА, широкого підпілля ОУН та мільйонних мас українського народу проти німецько-гітлерівських та московсько-більшовицьких окупантів.

5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув у бою з озвірілими московськими загарбниками в Білогорщі біля Львова. 

Великий Кобзар і нині серед нас

Великий Кобзар і нині серед нас

Серцем припади до Тарасового слова –

і відчуєш, як воно промовляє до тебе,

будить до життя.

Слово - молитва, слово дане Богом.

Шевченко – геніальний Поет.

Шевченко – геніальний Художник.

Диво велике, що в одній людині,

Яка виросла з найглибших низів кріпацької неволі,

Бог поєднав надзвичайні таланти.

Поезії Шевченко віддав праведну душу,

Невгасимий вогонь полум’яного серця,

Непереможний, як легендарний Прометей.

Проведено перегляд постійно діючої розгорнутої виставки до 200 ліття  від дня народження Тараса Григоровича Шевченка «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».