Скарбниця думок

   Бібліотеки в Україні здавна були осередком культури і духовності. Бібліотека – це храм книг, джерело знань і скарбниця думок, що прокладає стежину у майбутнє.

Книгозбірні нашого району є невід’ємною складовою бібліотечної галузі України. В них працює 53 фахівці, які вважають свою професію не просто роботою, а покликанням душі.

  В читальному залі центральної бібліотеки відбулося свято бібліотекарів району.

  З професійним святом бібліотекарів привітала Світлана Петрівна Тимура – заступник голови Монастириської РДА, предаючи найщиріші вітання з нагоди Всеукрїнського дня бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі кгиги в житті суспільства.

 Творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя і добра у благородній просвітницькій справі побажала бібліотекарям району начальник відділу культури та туризму Монастириської РДА Віра Йосипівна Дудар.

   Грамотами відділу культури та туризму Монастириської РДА нагороджено кращих працівників централізованої бібліотечної системи.

  Міцного здоров’я, довголіття, сімейного затишку і родинного тепла бібліотекарям району з нагоди професійного свята побажала Маря Павлівна Батіг – заступник директора по роботі з дітьми Монастириської ЦБС.

  Хвилиною мовчання  вшанували пам’ять директора Монастириської ЦБС Деркач Марію Іванівну.

  Символічно, що саме в день Віри, Надії та Любові за християнським календарем відзначається це свято. Устародавньому трактаті записано: «Воздамо дяку тому, хто допоміг легко пройти крізь складний лабіринт книг».

  Святковий концерт підготували працівники палацу культури.

Вечір музики і слова

   

 В центральній районній бібліотеці відбулася зустріч майстрів музики і слова Ірен Карпа і Івана Леньо, під час якої  пройшло активне обговорення творчості письменниці та лідерки  гурту Qarpa, а  також користувачі мали змогу послухати чарівні мелодії гри на акордеоні.

Ірен Карпа - одна з найбільш багатоликих персон в сучасній українській культурі. Письменниця, співачка, авторка зухвалої пісенної лірики, журналістка, телезірка, акторка, фотомодель і рольова модель чи навпаки - ризикована

антимодель. 

    Ірен завжди бентежить, захоплює й зваблює читача безкомпромісністю сюжетів і правдивістю інтонації.

    Іван Леньо, лідер гурту  «Kozak system», народився в м.Монастириськах. Іван виділяється чесним ставленням до мистецтва, до слова, до людей, які приходять слухати, читати,пізнавати світ - адже це все в цілому і є те чим ми живемо,мислимо,надихаємось,  Поезія, як і музика не можуть існувати окремо від людини, яка її пише, слухає. І на цьому шляху треба пройти багато стадій. Для нього це шлях музичний, тому  й використовує свою творчість для очищення себе, можливо, завдяки його музичному меседжу це тех. Комусь допоможе…

Цне мі ся за тобом Мій Лемківський краю!

Цне мі ся за тобом

Мій Лемківський краю!

    Під таким гаслом 4-5 серпня Монастириська земля радо вітала із святом, що стало вже традиційним у нашому краї XIV Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини».

Сумно, мені, сумно, як згадаю,

Цне мі ся тобом , мій лемківський краю,

Земле моя рідна, широкі простори

Потічки джерельні і високі гори.

   В бібліотеці влаштовано постійно діючу розгорнуту виставку «Лемківщино, земле моя рідна», читачі бібліотеки мають можливість ознайомитись з літературою та матеріалами з історії Лемківщини, яка розміщена під розділом «Історія отчого дому».

   Про діячів науки і культури Лемківщини  можна почитати на сторінках книг, які знаходяться в розділі «Творці слави Лемківської».

   Минуло 67 років з того часу, як лемки збиралися у тяжку далеку дорогу із рідних, милих серцю гір Карпат в невідомі тоді для них землі України.

В розділі «Лемківщина-трагедія і відродження» зібрано книги і газетно-журнальні статті, спогади про історичну долю Лемківщини, духовну культуру лемків, звичаї, обряди.

    Для молоді в бібліотеці було проведено години поезії присвячені поету Богдану-Ігорю Антоничу. Під звук скрипки, які виконували учні музичної школи звучали неперевершені ліричні твори поета.

   В бібліотеці зібрано матеріали про автора музики Гімну України Михайла Вербицького, переписувача унікальної пам’ятки –Пересопницького Євангеля, на якому присягаються президенти  України, скульптура Івана Мердока і інших відомих людей.

    В читальному залі бібліотеки проведено обговорення книги Дмитра Івановича Бедзика «Украдені гори». З походженням автор з дідів прадідів належав до лемків, яких в свій час спіткала трагічна доля - довелося розсіятися  по всьому світу.

    Бібліотека підтримує зв'язок з музеєм під відкритим небом «Лемківське село» (директор Михайло Тиханський), з товариством «Лемківщина» (голова Оксана Будна), громадською організацією "Молода Лемківщина" ( голова Світлана Тиліщак)

    За сприянням отця української греко-католицької церкви Артура Грабера у Польщі молодь Монастириська побувала на Лемківщині, а юнаки і дівчата з українських родин, які проживають в Польщі гостювали у родинах нашого міста, відвідали замки Надзбруччя та інші історичні пам’ятки України.

   Сьогодні вони підтримують зв’язки, спілкуються за допомогою нових сучасних комп’ютерних програм в мережі Інтернету (Skype, mail, qip,isq).

   Користувач бібліотеки прослуховує диск  лемківських пісень «Запах весняного  вітру»(Zapach wiosenneqo wiatru) подарований друзями з Польщі.

Презентація книг

   В Монастириській районній центральній бібліотеці пройшла презентація книг, призначених допомогти тим користувачам, котрі тільки починають освоювати роботу з комп'ютером.

   Книги даної серії орієнтовані на тих, хто хоче швидко і ефективно освоїти операційні системи та певні види програм, не маючи при цьому попереднього досвіду в користуванні ПК. 

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ

     ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ – державний акт Верховної Ради УРСР. Прийнята 16.07.1990. Декларація проголосила державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в Україні в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. У ній визначені фундаментальні принципи самовизначення українського народу, народовладдя, здійснення державної влади, встановлення українського громадянства, економічної самостійності та ін. У прикінцевій частині Декларації говорилося, що вона є основою для нової Конституції, законів України і визначає позиції республіки при укладанні міжнародних угод. Декларація була провісником Акта проголошення незалежності України від 24.08.1991 , підтвердженого всеукраїнським референдумом 1.12.1991.

     Прийняття Декларації стало результатом піднесення національно-визвольного руху, що почався в роки перебудови. У 1987–1989 в Україні виникли і стали легально діяти громадські (так звані “неформальні”) об’єднання та політичні організації, які пропагували ідею національної незалежності. Так, 6 серпня 1987 р. в Києві почав діяти Український культурологічний клуб , 19 жовтня у Львові – Товариство Лева. 30 грудня відновила свою діяльність Українська Гельсінкська Група . Відновлений улітку 1987 р. позацензурний журнал “Український вісник” став її органом. 7 липня 1988 р. УГГ трансформувалася в Українську Гельсінкську Спілку . 11-12 лютого 1989 р. в Києві відбулася установча конференція Товариства української мови . Навесні створено громадські об’єднання “Меморіал”, “Зелений світ”, виникали молодіжні та студентські організації. У вересні 1989 р. був створений Народний Рух України за перебудову . Активізація суспільно-політичного життя привела, насамперед, до відставки 28.09.1989 В.Щербицького, який фактично керував Україною протягом 17 років. У березні 1990 р. відбулися вибори депутатів Рад усіх рівнів на альтернативній основі. Хоча більшість у Верховній Раді складали члени КПУ (“група 239”, лідер О.Мороз), іноді з деяких питань, пов'язаних із державним статусом республіки, спостерігалася майже повна згода.

Декларація була прийнята практично одноголосно.

День медичного працівника

День медичного  працівника -

Це  справді свято всенародне.

На  честь людей, в чиїх руках

Священне діло,    благородне.

  Медицина - не просто робота, а покликання, адже допомагати й рятувати людські життя щохвилини, щодня здатний не кожен. Це важка, клопітка і надзвичайно відповідальна праця, яку гідно виконують медичні працівники.

   В читальному залі та будинку культури, де проходило свято, присвячене Дню медичного працівника,  було влаштовано книжкову виставку і проведено перегляд літератури на тему   

" Вшановуючи тих, хто щоденно рятує людські життя", на якій було представлено книги на медичну тематику, матеріали про лікарів, а також літературу, видану лікарями.

   Приємно було учасникам свята переглядати книги, видані колегою Бойчуком Є.О., а також інформацію про нього в "Тернопільському енциклопедичному словнику".   

Злочин без кари

   Однією з найтрагічніших сторінок історії українського народу було примусове виселення, а фактично депортація людей зі споконвічних прадідівських земель польсько-українського пограниччя.
   У незалежній українській державі переселенці змогли відверто сказати про пережите, винести на широкий загал збережену самобутню культуру і мову, звичаї і обряди.

...Ридали потічки, волали вершини, 

Як злочин чинили тирани-мужі: 

Нас виривали із гір Лемковини -

Тільки не вирвали гір із душі.

В читальному залі для користувачів представлено книгу Ковальчук В., Стойкова Л. "Злочин без кари".Це книга про злочини, вчинені тоталітарними режимами у першій половині двадцятого століття. У першому тексті йдеться^про те, як радянська і польська влади вирішували "українське питання" у Польщі, позбавляючи корінних жителів своїх споконвічних земель; про брутальність і цинізм у ставленні до людей, які хотіли жити вільно і заможно. Друга оповідь стосується страшних часів сталінського терору, де не існувало такої моральної категорії, як милосердя, а лише приниження, знущання, рабська праця, масові розстріли без суду і слідства зовсім невинних людей.

Книга містить також вірші В. Ковальчука, присвячені Лемківщині, світлини, пов'язані з життям родин авторів, а також фотографії, які розкривають участь київських лемків у збереженні народних традицій та звичаїв, культури свого етносу.